Urban Studies - Blog Posts

Отже підніму непопулярну але важливу тему, яка зараз знову стає актуальною. Вартість проїзду в громадському транспорті. Порівняємо Гент і Чернівці. для початку залишимо тему комфорту і зручності осторонь. Порахуємо тільки вартість. А потім зробимо деякі підсумки і висновки.

Тож порівнюємо голі цифри.  В Генті, як і у всій Фландрії  громадський транспорт належить одній компанї - De Lijn. По різноманітних маршрутах їздять автобуси та трамваї (див. фото). Стандартний квиток на проїзд у громадському транспорті на 60 хв з можливістю пересадки  коштує 3 євро. Існує опція купити такий квиток через sms тоді він обійдеться в 1,80+0,15. Якщо наперед купити 10 квитків їх вартість опускається до 1,40 за штуку. Години в принципі вистачає щоб проїхати місто з одного кінця в інший, часто і без пересадок. Отже отанню цифру ми й використуємо для обрахунків. Середня з/п в Генті складає порядка 1800 євро (трошки заокруглено в більший бік). Виходить що проїхатися за таку з/п ми можемо 1285 разів. Зауважу що знижок для студентів чи пенсіонерів, звісно, ж немає :)

Тепер що ми маємо в Чернівцях? Тролейбус нині коштує 1,50 і для студентів-учнів 0,75. Це ідіотський поділ, на мою думку, оскільки спричиняє масова набивання пільговиків в тролейбуси, але маємо те що маємо. Підрахунок ускладнює те що на маршрутки окрема ціна. На разі вона 3,00, і суттєво не змінювалася вже бозна скільки років. Пропонується підвищити до 3,50. Середня з/п в Чернівцях складає 2900 грн (за травень, на жаль нормальних цифр за липень не знайшов). З такою зп проїхатися тролейбусом можна 1933 рази (в півтора рази більше ніж в Генті трамваєм!), маршруткою поки що 967 (на чверть менше). За новою ціною це буде лише 828 разів, що  по суті в 1,5 рази менше ніж в Генті. АЛЕ, якщо комбінувати маршрутку і тролейбус, то виходимо на ту ж кількість поїздок що й в Генті (2.5 середня ціна і 1160 поїздок)

Які можемо зробити висновки з розрахунків?

1. За бортом залишається питання якості послуг, які надаються перевізниками. Проте ми чомусь хочемо, щоб чисті і охайні маршрутки їхали по розбитим дорогам, потопаючи в калюжах і возячи часто дуже неохайних і культурних пасажирів і також не завжди охайними і культурними водіями. Так само технічний стан маршурток і тролейбусів не дуже відрізняється від стану середньостатистичного транспортного засобу в Україні з неробочими тормозами, порваним глушником, лисою гумоюі т.д. Тому нмд ці проблеми значно вищі за проблему виключно перевезень, що однак не значить що з цим не треба боротися.

2. Ще важливий нюанс це час і швидкість надання послуг. Ну зрозумійте що маршрутки і тролейбуси НІКОЛИ не будуть їхати за розкладом, поки в нас не буде по всьому місту окремих виділених для громадського транспорту смуг, поки водії не будуть на ті сммуги заїжати і там паркуватися і взагалі паркуватися де попало і як попало, заважаючи не лише громадському транспорту але й собі подібним. Будівництво виділених смуг неможливе без колосальних інвестицій  і не лише в асфальт а й в цілі інституації які мають проектувати дороги такими, якими вони мають бути. А боротися з порядком на дорогах можливо лише в контексті реформ МВС (від ДАІшників на дорогах до процедури видачі прав). А ще створення парковок для авто і так далі.

3. Наступна річ, яку, очевидно варто впроваджувати, і яка прямо напрошується з порівняння з Гентом, це робити квитки які уможливлюють рух пересадками. Тут також проблеми. По-перше в нас в Украні в принципі нема успішних прикладів запровадження такої системи як і взагалі культури планування руху з пересадками і пристосованості транспорту для того. По всій країні прийнято робити маршрути які дуже незручно тягнутися б по всьому місту, замість того щоб рухатися між певними хабами (як-то станції метро в великих містах). По-друге це неможливо без запровадження електронного квитка, що також потребує колосальних інвестицій, хоча й має свої очевидні пеереваги. Ну і я особисто не уявляюю собі як працюватиме взаємодія між різними перевізниками в такому випадку. 

4. Все ж, як бачимо, ситуація з вартістю, як такою, не є критично, на мою думку. Слід розуміти що у всьому світі громадський транспорт це штука дотаційна і постійно потребує інвестицій, в інфраструктуру, в оновлення рухомого складу, навчання водіїв, впровадження систем обліку проїзду і т.д. З такою системою розподілу місцевих бюджетів, як в нас, покращити щось дуже складно, рухатися можна лише ривками від одного проекту до іншого, що вимагає дуже значних затрат часу. 

5. Ну і на останок - набридло тиснутися в маршрутках? Виходьте з них. Не буде велосипедистів - не буде й велоніфрастуктури, бо для кого її робити? Не буде пішоходів - не буде і пішохідних вулицьь. Будуть люди, які люблять товктися як шпроти в консервних банках - будуть і далі консервні банки їздити по вулицях наших міст. 

PS дякую усім хто дочитав до кінця, запрошую до дискусіїі та поширення матеріалу, якщо він Вам видався корисним чи цікавим. 

Є ще одна тема в житті, яка мене цікавить, і про яку завжди хотілося писати більше - міська інфраструктура, в першу чергу все що пов'язане з громадським транспортом та доріжками для велосипедистів.

Мені пощастило зараз жити в місті, де, хоч і далеко не ідеально все зроблено (ні в яких світових рейтингах його нема, але в регіональних займає далеко не останні місця), проте є чому повчитися українцям, а особливо, чернівчанам.

Дуже вдалим насправді є порівняння Генту та Чернівців. Це міста з невеликим і більш-менш однаковим населенням, певного значення регіональні центри (Гент - друге найбільше місто у Фландрії, Чернівці - друге найбільше в Західній Україні), які все ж перебувають в тіні значно більш впливових регіональних центрів (Антверпен-Львів).

Гент, так само як і Чернівці - університетське місто, тут знаходиться великий виш і, в значній мірі, життя міста орієнтовано навколо того. Як і в Чернівцях дуже чітко видно по вулицях, чи є навчання, чи нема, чи є сесія, чи щойно закінчилася. 

Гент є певною архітектурною перлиною регіону, проте не дуже розкрученою (всі знають про красу Брюге, але ніхто не чув про Гент), так і в Чернівцях, лише останніми роками почали з'являтися натовпи туристів.

Так от це невеликий вступ, в подальших постах я буду намагатися показувати вдалі, на мою думку, приклади організації міського простору в Генті, які, насправді, не потребують колосальних капіталовкладень, але ефект від них неймовірний - збільшення швидкості руху громадського транспорту, комфорт городян, безперка велосипедистів і, найголовніше, збереження життя людей, як пішоходів так і інших учасників дорожнього руху.